Якщо права або інтереси учасника тендеру були порушені, то він має право подати скаргу на замовника з посиланням на умови тендеру, зазначені в документації. При цьому подавати скаргу необхідно відповідно до приписів, наведених у тексті статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі». Тексти скарг розглядаються комісією, яка носить назву адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель Антимонопольного комітету України. Ця ж колегія виносить рішення про задоволення або відхилення скарги учасника тендеру.
У тексті даної статті ми розділили всі причини, через які учасник тендеру може подати скаргу на замовника, на кілька основних груп. Нижче наведені найбільш часті причини оскарження умов державних тендерів учасниками. В аналізі не бралися до уваги скарги, які були частково або цілком задоволені рішенням Антимонопольного комітету України.
Якщо виділяти групи причин, з яких учасник звертається зі скаргою на умови тендеру від державного замовника, то їх можна розділити наступним чином, залежно від питань, які оскаржуються:
- Сам предмет закупівлі;
- Документи та інформація, які свідчать про відповідність учасника умовам тендеру;
- Технічна пропозиція;
- Реалізація пропозиції по тендеру;
- Проект договору про закупівлю;
- Загальні критерії;
- Помилки в документах, що носять формальний характер.
Нижче розберемося в особливостях подачі скарг по кожному з вищенаведених приводів.
Коли учасник оскаржує предмет закупівлі
Найбільш часто суть скарги з приводу самого предмета закупівлі полягає в тому, що замовник об'єднує кілька видів продукції в один лот. Це неминуче веде до монополізації закупівель і порушення самого принципу тендерів. Крім того, учасники часто подають скарги, якщо виявляють що «унікальні» з їхньої точки зору позиції, не поділялися на окремі лоти.
Можна навести конкретний приклад – державний замовник вніс до предмету закупівлі шість лікарських препаратів, що мають подібний склад і діючу речовину, але різні торговельні найменування. Тут в наявності порушення правила "один товар або послуга – один лот". Антимонопольний комітет в даному випадку встановив провину замовника в порушенні і зобов'язав внести зміни в тендерну документацію, розділивши препарати по шести різних лотах (див. RU-2019-08-08-000508-a).
Кваліфікаційні документи та вимоги: у яких випадках подають скарги?
Практика подачі таких скарг більш широка. Можна назвати наступні поширені випадки оскарження кваліфікаційних вимог, коли замовник вимагає надати:
- копії або безпосередньо оригінали документації, які були подані через систему ProZorro.
- документи або довідки, які дублюють інформацію з документів, поданих раніше;
- певний документ, що підтверджує інформацію, якщо її можна підтвердити за допомогою іншої документації;
- рекомендації та відгуки про співпрацю з цим учасником від інших замовників або від самого державного замовника.
Крім того, часто оскаржується:
- вимоги самостійно надати інформацію, що знаходиться у відкритому доступі;
- встановлений спосіб підтвердження відсутності підстав, зазначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8 першої та другої частини статті 18 для всіх учасників тендеру.
- визначення "аналогічності" договору, не підтверджене документально;
- необґрунтована установка вимог щодо кількості фахівців в штаті учасника;
- інші вимоги до організації трудових відносин у фірмі учасника – вимоги до робочого розкладу, вимоги надати трудові книжки або договори, і так далі;
- вимоги до наявності конкретного обладнання та вимоги надати документальне підтвердження наявності переліку обладнання, та права на використання обладнання.
Скарги, пов'язані з технічною пропозицією
Якщо тендерна документація містить вимоги наступного характеру, то учасник може оскаржити їх:
- встановлюються конкретні вимоги до характеристик предмета, які задовольняє тільки продукт одного конкретного виробника;
- відсутня можливість надати еквівалентну продукцію;
- відсутні конкретні вимоги до предмету;
- не можна залучати субпідрядників, хоча Закон цього не забороняє в даному випадку;
- відсутність конкретних вимог до еквіваленту предмета закупівлі.
Крім цього, якщо замовник обрав переможця, інші учасники можуть подати апеляцію. Після цього зупиняються терміни на укладення договору (в день подачі скарги), продовжуються вони з наступного дня після винесення рішення компетентних органів.
Оскарження загальних вимог до тендерної документації
Вони можуть бути оскаржені у випадках, коли замовник:
- встановив додаткові вимоги до документації для подання заявки на тендер, які не передбачені законом або необґрунтовані з інших причин, внаслідок чого відбувається монополізація закупівель;
- відхиляє пропозицію без істотних підстав, визначених законодавчими актами;
- змінив тендерну документацію після закінчення встановленого терміну;
- відмовився виконувати рішення АМКУ;
- не зафіксував вимоги про те, що необхідно надати у складі тендерної пропозиції, документації, яка встановлена даними додатками: UA-2019-04-16-000620-b, UA-2019-04-22-000637-a
Забезпечення пропозиції відповідно до Постанови
Встановлення в тендерній документації додаткових вимог до банківської гарантії, крім вимог у постанові Правління НБУ від 15.12.2004 № 639.
А також встановлення в європейських торгах строку дії забезпечення тендерної пропозиції з дати розкриття пропозицій, яка може змінюватися системою, замість встановлення такого строку – з кінцевого строку подання пропозицій (UA-2018-07-17-000470-a, UA-2019-06-10-000115-b).
Скарги на додаткові вимоги до проекту договору
Якщо замовник встановив у проекті договору про закупівлю додаткові вимоги, які не передбачені законом, то таке рішення може бути оскаржене. Наприклад, у разі встановлення додаткової відповідальності або оплати постачальником послуг консультацій, тощо (дивитися UA-2019-08-08-000508-а)
Скарги на формальні помилки в документації
У тендерній документації допускаються несуттєві помилки формального характеру, допущення яких не призводить до відхилення пропозиції. До таких несуттєвих помилок відносяться описки і технічні помилки, що не впливають на зміст.
Інші випадки можуть бути оскаржені:
- Відсутній опис і приклад формальних помилок;
- допущені помилки, які не належать до несуттєвих, але віднесені до таких;
- відхилено тендерну пропозицію на підставі допущення несуттєвих помилок (наприклад, відсутність печаток або підписів, дат тощо). Див. додаток UA-2019-07-12-000395-с.
У Законі "Про публічні закупівлі" зазначено, що несуттєвими помилками вважаються тільки технічні помилки, які не впливають на зміст і описки. У даних термінів відсутні визначення, тому між замовником, учасниками та Антимонопольним комітетом виникають протиріччя, які вирішуються в індивідуальному порядку.
Отримайте
безкоштовну консультацію!
